Сторінка 7
Пригадайте хронологічні межі доби Середньовіччя.
V – кінець XV ст.
Діємо: практичні завдання
3. Заснування Києва (приблизно V ст.)
5. Монгольська навала на Русь (1240 р.)
9. Утворення Великого князівства Литовського (XIV ст., офіційно — 1253 р., посилення у 2-й пол. XIV ст.)
1. Розташуйте події середньовічної історії України у хронологічній послідов-
ності, додайте замість «?» самостійно підібрані події.
2. Розкажіть, що ви пам’ятає про ці події та їхнє значення в історії України.
Подія Що пам’ятаю та її значення в історії України
Велике розселення слов’ян (IV–VII ст.) Слов’яни заселяли великі території Європи, у тому числі й українські землі. Це був початок формування слов’янських народів.
Заснування Києва (приблизно V ст.) Київ став важливим осередком державності, згодом — столицею Русі.
Хрещення Русі (988 р.) Володимир Великий запровадив християнство. Це зміцнило державу та налагодило зв’язки з Європою.
Створення «Руської правди» (початок XI ст.) Перший письмовий збірник законів Київської Русі, укладений при Ярославі Мудрому.
Любечський з’їзд князів (1097 р.) Князі домовились не воювати між собою, а поділити землі за родовим правом. Це була спроба зберегти єдність держави.
Перша літописна згадка назви "Україна" (1187 р.) Назва «Україна» вперше згадується в Київському літописі. Це свідчення формування національної ідентичності.
Монгольська навала на Русь (1240 р.) Київ був зруйнований монголами. Це призвело до занепаду Київської Русі.
Коронація Данила Романовича (1253 р.) Папа Римський коронував Данила, визнавши його королем. Це була спроба зміцнити незалежність держави.
Утворення Великого князівства Литовського (XIV ст.) До Литви приєднались українські землі. Литва стала спадкоємницею Русі.
Кревська унія (1385 р.) Об’єднання Литви й Польщі. Українські землі потрапили під вплив польської культури та католицизму.
Заснування Кримського ханства (1449 р.) Утворилась нова держава на півдні України. Згодом стала васалом Османської імперії.
Сторінка 8
Гра «Спадок історії СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ»
1. Середньовіччя – період історії (V – кінець XV століття), характеризувався феодалізмом, розвитком міст, християнством.
2. Велике розселення слов’ян – масове переселення слов’янських племен у V–VII століттях на території Східної, Центральної та Південної Європи.
3. Язичництво – система дохристиянських вірувань і культів, які сповідували стародавні слов’яни.
4. Русь-Україна – середньовічна держава з центром у Києві, відома як Київська Русь.
5. Віче – народні збори у містах Київської Русі, орган самоврядування.
6. Князь – глава держави або окремої землі в Київській Русі.
7. Дружина – військовий загін, що складався з наближених до князя воїнів.
8. Данина – обов’язковий платіж (натурою чи грошима), який збирали князі з підлеглого населення.
9. Полюддя – система збору данини князем із підвладних племен.
10. Хозари – кочовий тюркський народ, що створив Хозарський каганат на півдні сучасної України.
11. Християнство – світова релігія, прийнята на Русі в 988 році.
12. Імперія ромеїв (Візантія) – Східна Римська імперія, впливова держава, що мала значний вплив на Київську Русь.
13. Печеніги – кочовий народ, який часто нападав на Київську Русь у X–XI століттях.
14. Реформа – зміни в державному, церковному чи суспільному житті.
15. Бояри – представники знаті, великі землевласники в Київській Русі.
16. Вотчина – спадкове земельне володіння.
17. Шлюбна дипломатія – укладання династичних шлюбів для зміцнення політичних зв’язків.
18. Централізована монархія-імперія – форма правління, коли влада зосереджена в руках одного монарха.
19. Руська правда – збірник законів Київської Русі.
20. Берестяна грамота – письмовий документ на корі берези.
21. Графіті – написи, видряпані на стінах, предметах.
22. Мозаїка – зображення з кольорових камінців або скла.
23. Фреска – живопис на вологій штукатурці.
24. Ікона – релігійний образ у християнстві.
25. Собор – головний храм міста або монастиря.
26. Митрополія – церковно-адміністративний округ на чолі з митрополитом.
27. Книжкова мініатюра – малюнок у рукописній книзі.
28. Міжусобна війна – збройний конфлікт між представниками однієї країни чи роду.
29. Політична роздробленість – поділ країни на окремі незалежні князівства.
30. Половці – кочовий тюркський народ, який воював із Руссю.
31. Король – монарх, титулований правитель королівства.
32. Королівство Руське – середньовічна держава на заході України (Галицько-Волинське князівство).
33. Монгольська навала – вторгнення монголів у XIII столітті, що призвело до занепаду Київської Русі.
34. Хан – правитель у тюркських і монгольських народів.
35. Золота Орда – держава, створена монголами на території Східної Європи.
36. Ярлик – грамота хана, що давала право на князювання.
37. Баскак – монгольський чиновник, який збирав данину.
38. Польське королівство – держава, до складу якої увійшли частини українських земель з XIV ст.
39. Унія – об’єднання, союз, зокрема церковна або державна угода.
40. Велике князівство Литовське – держава, до складу якої входили українські землі з XIV ст.
41. Інкорпорація – приєднання територій до іншої держави.
42. Еліта – найвищий, привілейований прошарок суспільства.
43. Шляхта – привілейований стан у Польщі та Литві.
44. Магнат – великий землевласник, багатий аристократ.
45. Самоврядування – право громади самостійно вирішувати свої справи.
46. Магдебурзьке право – система міського самоврядування, запроваджена в містах України з XV ст.
47. Держава Феодоро – середньовічне князівство в Криму.
48. Кримське ханство – держава кримських татар у XV–XVIII ст.
49. Султан – титул правителя в Османській імперії.
Сторінка 9
Діємо: практичні завдання
Особливості розвитку українських земель за Ранньомодерної доби:
Українське націєтворення Розвиток козацтва Вплив європейських ідей (гуманізм, бароко, Просвітництво) Освіта і культура (Острозька академія, Києво-Могилянський колегіум) Існування на фронтирі (спірні території, колонізація, оборонні функції)
Співзвучні з європейською історією:
• Формування націй (українське націєтворення)
• Поширення ідей гуманізму, Реформації, Просвітництва
• Розвиток освіти і культури (академії, бароко)
Унікальні для України:
• Виникнення й роль козацтва (Гетьманщина, Січ)
• Життя на фронтирі — постійне протистояння з Кримським ханством, Османською імперією
• Спірні території та колонізація різними державами
Сторінка 10
Думки істориків
1. Який погляд на сутність нації представляє кожен з авторів?
✍️ Мелетій Смотрицький вважає, що нація визначається не вірою, а походженням — «уродженням і кров’ю».
✍️ Кирило Галушко говорить, що нація — це політична спільнота, що з часом стала етносом, який прагне держави.
2. Знайдіть у цитаті М. Смотрицького слова, які підтверджують судження К. Галушка про розуміння «нації» за Ранньомодерної доби.
? «Не віра русина русином… робить, а уродження і кров руська…» — ці слова показують, що тоді націю розуміли як спільність походження, а не віри чи громадянства.
3. Що, на думку К. Галушка, вплинуло на формування української нації за Ранньомодерної доби?
• Вплив західноєвропейських ідей
• Усвідомлення себе як політичної спільноти серед шляхти, міщан, козацтва
• Прагнення до самостійності та збереження своєї землі, мови, віри
Сторінка 11
Думки істориків
Визначте за словами історика, як розташування на фронтирі впливало на розвиток українського народу протягом історії.
Розташування України на фронтирі — між лісом і степом, між християнством і ісламом, між Європою і Азією — формувало особливий характер народу. Українці постійно перебували в умовах загрози й боротьби. Це розвивало в них витривалість, воєнну вправність (козацтво), толерантність і водночас прагнення до свободи.
Фронтир вплинув на:
• ментальність (поєднання східних і західних рис),
• культуру (різноманіття традицій),
• політичне мислення (прагнення самоврядування),
• історичну долю (часті війни, оборона кордонів Європи).
Сторінка 13
Діємо: практичні завдання
Визначити види джерел і про що вони свідчать
№ Зображення Вид історичного джерела Що ілюструє Первинне чи ні
1 Грамота Берестейської унії Писемне джерело Релігійне життя, об'єднання церков ✅ Первинне
2 Козацькі шаблі Речове джерело Військова справа, озброєння козаків ✅ Первинне
3 Картина «Козак Мамай» Візуальне джерело Уявлення про козацький ідеал, культура ✅ Первинне
4 Обкладинка книги Д. Яворницького Писемне джерело (наукове) Дослідження минулого, історична пам’ять ❌ Не первинне, а вторинне
Цінність книжки Яворницького:
Хоч вона і не є первинним джерелом, але має велике значення як наукова праця. Вона узагальнює, аналізує багато різних джерел та зберігає знання про козацьку добу для наступних поколінь.
Сторінка 14
1. Самооцінювання
Можу назвати хронологічні межі Раннього Нового часу (Ранньомодерної доби):
Кінець XV ст. — середина XVIII ст.
Можу визначити ознаки українського націєтворення за Ранньомодерної доби:
• Формування спільної мови, віри, історичної пам’яті
• Утвердження назви «Україна»
• Усвідомлення своєї окремішності від інших народів
Можу визначити особливості розвитку українських земель за Ранньомодерної доби:
• Розвиток козацтва
• Вплив європейських ідей (гуманізм, бароко, Просвітництво)
• Життя на фронтирі — спірна територія між цивілізаціями
• Освітній і культурний поступ (Острозька академія, Києво-Могилянський колегіум)
Можу дібрати приклади історичних джерел для вивчення епохи та пояснити їхню цінність:
• Писемні: Грамота Берестейської унії — показує релігійні процеси
• Речові: Козацькі шаблі — свідчення військового життя
• Візуальні: Картина «Козак Мамай» — відображення уявлень і культури
• Наукові: Праця Д. Яворницького — узагальнення знань про козаччину
2. Розгляньте ілюстрації та виконайте завдання:
а) Уявно розташуйте зображення в хронологічній послідовності подій, яким вони присвячені:
1. Пам’ятна монета «1025-річчя Хрещення Київської Русі» (праворуч) – 988 рік.
2. Монета 900 років «Повісті минулих літ» (посередині) – події XII століття.
3. Монета «Магдебурське право 500 років» (ліворуч) – початок запровадження Магдебурзького права в українських містах (з XV століття).
б) Значення подій / явищ:
• Хрещення Київської Русі стало визначальним кроком у розвитку християнської культури, писемності, освіти та об’єднання населення.
• Повість минулих літ — літопис, що зберіг пам’ять про історичне минуле, традиції, вірування, державні події Київської Русі.
• Магдебурзьке право сприяло розвитку міського самоврядування, торгівлі, захисту прав міщан і зміцненню економіки українських міст.
в) Власний перелік значущих подій / явищ доби Середньовіччя:
1. Утворення Київської Русі — перша велика держава на українських землях, основа державності.
2. Хрещення Русі — визначило релігійну та культурну орієнтацію українського народу.
3. Запровадження Магдебурзького права — розвиток міст, правової культури, самоврядування.
3. Відомий український і американський історик Сергій Плохій запропонував образ України як «Брами Європи». Які особливості розвитку України за Ранньомодерної доби відповідають такому образу?
• Україна в Ранньомодерну добу була фронтиром — територією на межі Європи та степового світу. Тут відбувалися постійні контакти, конфлікти та взаємовпливи між різними народами й культурами.
• Поєднання європейських і східних традицій впливало на ментальність, культуру та побут населення.
• На цьому прикордонні виникло козацтво — унікальне явище, яке захищало християнську Європу й утверджувало демократичні цінності (Запорозька Січ, Конституція Пилипа Орлика).
• Україна стала простором боротьби за державність і релігійну ідентичність, відображаючи загальноєвропейські процеси.
Усе це робить її справжньою «Брамою Європи» — місцем зустрічі Сходу і Заходу та формування унікальної української ідентичності.
