Всесвітня історія 9 клас Щупак 2026 відповіді

Розв'язник охоплює всі теми курсу всесвітньої історії 9 класу. Учні простежать події від Французької революції та наполеонівських війн до початку XX століття, вивчатимуть індустріальну революцію, революції 1848–1849 років, об'єднання Німеччини та Італії, розвиток США, Російської, Австро-Угорської й Османської імперій, модернізацію Японії, революцію в Китаї, міжнародні відносини, розвиток культури, науки, техніки та повсякденного життя. Також у ГДЗ подано відповіді до узагальнювальних завдань кожного розділу та матеріалів для повторення курсу.

Готові домашні завдання допоможуть краще зрозуміти причини й наслідки історичних подій, засвоїти основні поняття, історичні дати та персоналії, навчитися аналізувати історичні процеси й працювати з навчальним матеріалом. Посібник стане надійним помічником для щоденного навчання, повторення вивченого матеріалу та успішної підготовки до всіх видів оцінювання.

§2. Початок французької революції

ПРИГАДАЙТЕ
Пригадайте, які події визначали розвиток Франції в XV-XVIII ст. Хто з історичних діячів провадив політику утвердження абсолютизму в державі?
У XV–XVIII ст. Франція поступово перетворювалась на єдину сильну державу, де вся влада зосереджувалась у руках короля. Були релігійні війни між католиками і гугенотами, а потім королі почали зміцнювати свою владу і зменшувати вплив феодалів. Абсолютизм утверджували кардинал Рішельє та король Людовік XIV, якому приписують слова «Держава — це я».
Пригадайте з курсу історії Середньовіччя, на які особливості становища станів суспільства вказує цитата: «Дворяни служать королеві шпагою, духовенство — молитвами, а третій стан — майном».
Ця цитата показує, що суспільство поділялось на три стани, і кожен мав свій обов'язок перед державою. Дворяни воювали, духовенство молилося за всіх, а третій стан (селяни, ремісники, міщани) мусив платити податки і фактично утримував країну своєю працею. При цьому перші два стани мали привілеї і податків майже не платили, а весь тягар лягав на третій стан.

ПОМІРКУЙТЕ
Прокоментуйте, яка з постатей на карикатурі символізує перший стан, яка — другий, яка — третій. Яке ставлення демонструє художник до суспільної системи, що існувала у Франції?
На карикатурі старий чоловік, який несе на спині двох інших людей, — це третій стан, простий народ. Людина в рясі зверху — це перший стан, духовенство. А чоловік зі шпагою в мундирі — другий стан, дворянство. Художник показує, що йому не подобається ця система, бо вона несправедлива: прості люди працюють і годують інших, а привілейовані стани нічого не роблять і ще й сидять на шиї в народу.

Як ви вважаєте, чому європейські монархи об'єднувалися проти революційної Франції?
Монархи інших країн боялися, що революційні ідеї про свободу і рівність перекинуться і на їхні держави, а це загрожувало їхній владі. Коли французи стратили короля Людовіка XVI, це взагалі налякало всіх правителів Європи, тому вони об'єдналися, щоб придушити революцію і не дати їй поширитися.

СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
Як, на вашу думку, впливає революція на життя суспільства? Які позитивні і негативні аспекти цього впливу?
Революція сильно і швидко змінює життя суспільства. З позитивного — вона може скасувати старі несправедливі порядки, дати людям більше прав і свобод, зробити всіх рівними перед законом. Але є і негативні сторони: під час революції часто буває безлад, насильство, навіть терор, а ще економіка починає працювати гірше і гинуть люди.

ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Які основні причини кризи «старого порядку» у Франції?
Головна причина — стара феодальна система вже заважала розвитку країни. Держава була майже банкрутом, бо гроші витрачалися на розкішний королівський двір і війни, а податки платив в основному тільки третій стан. Ще був неврожай, ціни на хліб зросли, і простим людям стало важче жити, тому невдоволення в суспільстві накопичувалось.

2. Що таке Генеральні штати і чому їх скликання стало важливим кроком до революції?
Генеральні штати — це збори представників від усіх трьох станів: духовенства, дворянства і третього стану. Їх скликали у травні 1789 року вперше за 175 років, бо королю потрібні були гроші. Це стало важливим кроком до революції, тому що депутати третього стану відмовилися голосувати по-старому і оголосили себе Національними зборами, тобто фактично взяли владу в свої руки.

3. Які головні положення містила «Декларація прав людини і громадянина»?
У Декларації сказано, що всі люди народжуються вільними і рівними у правах. Також там написано, що джерелом влади є нація, а не король, і що люди мають право на свободу слова та власних поглядів. Ще документ захищав приватну власність і говорив, що закони повинні бути однаковими для всіх.

ОБГОВОРІТЬ У ГРУПІ
4. Вольтер говорив: «Я не розділяю Ваших переконань. Але я готовий віддати життя, щоб Ви могли їх сповідувати». Чи є, на вашу думку, це висловлювання великого мислителя актуальним сьогодні?
Я вважаю, що це висловлювання актуальне і зараз. Воно про те, що кожна людина має право на свою думку, навіть якщо інші з нею не згодні. У наш час це теж дуже важливо, бо демократія якраз і базується на тому, що люди можуть вільно висловлювати різні погляди, не боячись переслідування.

5. Проаналізуйте, як ідеї Просвітництва вплинули на вимоги третього стану та формування «Декларації прав людини і громадянина»?
Просвітники писали про природні права людини і про те, що влада повинна належати народу. Ці ідеї надихнули третій стан вимагати скасування станових привілеїв і рівності перед законом. Саме тому в Декларації з'явилися такі принципи, як свобода і рівність, — вони прямо взяті з ідей Просвітництва.

6. Які зміни у повсякденному житті людей могли відбутися після скасування станових привілеїв і проголошення республіки?
Люди стали юридично рівними, тому колишні представники третього стану могли вільно обирати собі професію і навіть займати державні посади, чого раніше не було. Зникли станові титули, натомість всі почали звертатися одне до одного «громадянин». Церква втратила частину впливу на повсякденне життя, з'явився цивільний шлюб і навіть новий календар.

7. Оцініть значення прийняття першої Конституції Франції 1791 р. Чи можна було уникнути подальшої ескалації революції після її прийняття?
Конституція 1791 року була важливою, бо вона офіційно обмежила владу короля і зробила Францію конституційною монархією. Але, на мою думку, уникнути подальшого загострення революції було майже неможливо, бо король Людовік XVI не хотів миритися з обмеженою владою, а деякі політичні сили взагалі хотіли повністю скасувати монархію. Плюс інші країни Європи погрожували Франції війною, що теж підштовхувало до радикальніших дій.

МИСЛЮ ТВОРЧО Й САМОСТІЙНО
8. Уявіть, що ви живете у Франції в 1789 р. Напишіть листа до друга в Київ, в якому поясніть, чому народ штурмує Бастилію.
Привіт, друже! Пишу тобі з Парижа, де зараз відбуваються неймовірні події. 14 липня народ пішов штурмувати Бастилію — стару фортецю-в'язницю, яка для всіх нас була символом королівської сваволі. Король почав стягувати війська до столиці, і люди злякались, що нас хочуть силою придушити, тому пішли шукати зброю і порох саме в Бастилії. Взяття цієї фортеці показало, що тепер влада належить народу, а не тільки королю. Сподіваюсь, скоро напишу тобі ще новини!

9. У «Декларації прав людини і громадянина» сказано: «Коли уряд зневажає право народу, повстання є як для всього народу, так і для кожної з його частин, найбільш священним із прав і найважливішим з обов'язків». Наскільки актуальним є це право в наш час?
Я думаю, що це право певною мірою актуальне і сьогодні, бо воно захищає людей від диктатури, коли влада порушує права народу, а законних способів щось змінити вже немає. Але в сучасному світі до цього ставляться обережніше — повстання вважається виправданим тільки у крайньому випадку, коли влада справді грубо порушує права людей.
10. Створіть невелику інфографіку, що візуалізує основні реформи, ухвалені Установчими зборами в 1789–1791 рр., та поясніть, їхній вплив на життя звичайних французів.
Основні реформи Установчих зборів і їхній вплив на людей:
● Скасування феодальних привілеїв — селяни звільнилися від найважчих повинностей.
● Декларація прав людини і громадянина — усі стали рівними перед законом.
● Поділ країни на 83 департаменти — управління стало простішим і ближчим до людей.
● Націоналізація церковних земель — держава отримала гроші, а віра стала вільнішою справою кожного.
● Конституція 1791 року — обмежила владу короля і захистила громадян від сваволі.